"Літа на зиму повернули"

. Для жінки немає вікових перепон ,

   Все життя вона , як дорогоцінний скарб.

   Розумна , витончена , вічно молода .

   В очах її одна лиш доброта.

  Такими словами розпочали ведучі свята Галина Аврамук та Людмила Юзепчук.

Саме такою є наша колега , Тетяна Трохимівна Козел , яка вирішила залишити свою незмінну посаду секретаря сільської ради і піти на заслужений відпочинок. Все життя вона , немов «білка в колесі» - робота . дім , родина , знову робота. І часу вільного зовсім на відпочинок не було – завжди в справах , турботах. Її наполеглива і самовіддана праця , високий професіоналізм і компетентність , відповідальність та активна громадська позиція є гідним внеском у розбудову нашого села. Народилась Тетяна Трохимівна 29 січня 1957 року в селі Замшани де і навчалась в школі. Згодом закінчила Луцький Державний педінститут. Після закінчення працювала вчителем ,  потім в садочку. А з 30 червня 1987 року – секретарем Видраницької сільської ради. 28 років – служіння людям. Адже саме жителі нашого села , на кожних виборах до місцевих рад , віддавали свої голоси і обирали її депутатом сільської ради.

  З щирими словами вітання зверталися  сільський голова  В.А.Лахтюк, з напутніми  словами звертались настоятель Храму Косми і Деміана отць Петро, найбільше років пліч о пліч працював з Тетяною Трохимівною , як керівник і наставник-Заліпа А.О., директор школи Авдіюк В.В.

  Складно працювати з людьми . Але Тетяна Трохимівна , вміла вислухати кожну людину , порадити , допомогти у вирішенні тої чи іншої проблеми. А скільком молодим парам вона просила простелити весільний рушник , скільки сердець  поєднала , зареєструвавши шлюб. І кожна сім'я , кожна родина це буде завжди пам’ятати.

   Сім’я – що значить це , те кожен знає ,

   Хто зріс в сім'ї і хто сім'ю сам має.

   І хоч як не приховуй , не таї :

   Залежить наше щастя від сім'ї.

Як і в кожній родині , так і в сім'ї Тетяни Трохимівни , всякого було на життєвій ниві. Але вона належним чином , з гордо піднятою головою долала всі труднощі. Разом з чоловіком - посадила сад , збудувала дім , виростила і виховала прекрасних дітей , дала їм добру освіту , одружила , діждалась внуків , які від її , в свою чергу ,чекають завжди уваги , тепла і ласки.

  Радість , вдячність та гарні побажання – ось ключові слова святкової

зустрічі. В залі зібрались  колишні колеги , а теперішні – друзі.

  Душевну пісню вам даруємо

  На радість , щастя і тепло.

  Щоб на душі і срібно й чисто

  Від тої пісні вам було.

 Музичні вітання дарували завідуюча клубом Галина Аврамук та постійна учасниця художньої самодіяльності Галина Лук'янчук. 

   Нехай душа у Вас ніколи не старіє ,

   На білій скатертині буде хліб і сіль ,

   Своїм теплом Вас завжди сонце гріє ,

   Й слова подяки линуть  звідусіль.

   Ця урочиста мить – не година прощання ,

   А многоліття й здоров'я бажання.

   Ми говоримо Вам : «Допобачення»

   Та не кажемо Вам : «Прощавай".

"Село моє - для мене ти єдине"

 Наше село не одну сотню літ молитвою зустрічає світанок і проводжає день 14 листопада. В золотавих туманах прокидається воно щоранку, як і багато літ тому. І ми вдивляємося в його усміхнене, добре обличчя. Село вітає нас щедрими кетягами калини, п’янким запахом сіна і матіоли...

Рідна батьківська земля… Ми з неї вийшли і до неї сьогодні прийшли на побачення. Отож не цураймося, завжди приходьмо до неї на уклін.Такими словами святковий концерт ведучі-Авдіюк Вікторія та Лук'янчук Надія. Сільський голова , Лахтбк Василь Адамович, привітав довгожителів , Дейнеку Уляну Борисівну (97) та Лукашука Федора Григоровича (91) , 70-ти річних ювілярів - Лахтюка Адама Степановича , Лахтюк Марію Денисівну , Смальчук Мар'яну Севастьянівну та Лахтюк Катерину Андріївну.

Також подарунками були нагороджені найактивніші установи села у проведенні волонтерської діяльності , керівник волонтерського руху Авдіюк Валентина Борисівна ; вихідець з села , волонтер , через кого підтримується звязок зі сходом України , Дейнека Вадим Миколайович. В цей день з особливою шаною згадали тих, хто відстоював свободу, честь і незалежність України, котрим за покликом Батьківщини довелося виконувати бойовий обов’язок на сході нашої держави. А таких у Видраниці аж 17. Ті , які були присутні , піднялися на сцену. Для всіх ювілярів , учасників АТО та гостей звучали музичні вітання та гумор у виконанні дитячого садка , учнів 1 класу , Катерини Лахтюк та Іванки Кисіль , Галини Аврамук та Віктора Гресика , Маргарити та Наталії Токарських , вокальної групи жінок.

 Вклоняюсь, вам люди, доземно,

Як батьківській хаті, з далеких доріг,

Як хлібу, що матінка чемно й гостинно

Кладе на вкраїнський рушник.

І. бож нашому роду нема переводу,

 Хай пісня єднає коріння святі.

Дай боже, нам віру і братню згоду

На довгі роки, на вічні віки.   

Нащадки козацької слави.

14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці , День Українського козацтва, День Захисника України.

14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці або Святої Покрови, для православних українців є одним з найбільших релігійних свят осені.  Свято Покрови ознаменовує засинання природи та вкривання землі на зиму. Справді, в жовтні перші дерева втрачають листя, всі плоди уже дозріли: «Прийшла Покрова – на дереві голо». “Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем". В українських селах і до цього часу дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови. Від Покрови і до початку Пилипівки – пора наймасовіших шлюбів в Україні.  На Покрову упродовж всього дня спостерігали за погодою: якщо з півдня дув низовий вітер – зима буде теплою, якщо дув вітер із півночі – холодною, із заходу – сніжною. Коли протягом дня вітер змінює напрям, то й зима буде нестійкою і з завірюхами. Якщо на Покрову листя з вишень не опало – зима буде теплою.  14 жовтня також свято української військової честі та звитяги. У серпні 1999 року Указом Президента України цей день було проголошено Днем Українського козацтва. Для козаків свято Покрови було найбільшим значущим святом. Цього дня у козаків відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою.    16 жовтня унями 7 класу було представлено народознавче дійство приурочене Покрові,шанували Богородицю, як покровительку українського війська.

14 жовтня 2015 року вперше на державному рівні відзначається День захисника України. Свято встановлено згідно з указом Президента України з метою вшанування мужності і героїзму захисників незалежності та територіальної цілісності України, військових традицій і перемог українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві. У цей день українці споконвіку святкують Покрову Пресвятої Богородиці, водночас з Днем Українського козацтва. Традиція День захисника України у 2015 році проходить під гаслом «Сила нескорених». Глава держави наголосив, що саме силу нескорених продемонстрували українські воїни, які відстоюють незалежність та суверенітет України у війні з російським агресором. Щиро вітаємо мужніх захисників України, кожного, хто віддав свої знання, силу, хоробрість і професіоналізм справі захисту нашої держави. Бажаємо вам незламної волі, міцного здоров'я, сили духу, родинного тепла та затишку, наснаги у відродженні зміцнення обороноздатності країни й плідної праці на благо української держави!

"Меценатство та благодійництво"

   Існують люди , які люблять віддавати.

   Плата за це - їх радість.

   Існують люди , які віддають з болем у серці .

   Цей біль - їх хрест.

   Існують люди , які віддають без болю.

   Вони не шукають радості і не прагнуть до чесноти.

   Вони віддають так само природно ,

   як мирт в долині віддає свій запах.

   Через їх руки говорить Бог ,

   їх очима він посміхається , дивлячись на Землю. ( Халіл Гібран)

    15 вересня видраничани відправили в зону АТО черговий гуманітарний вантаж для односельців , які обороняють суверенність рідної Вітчизни.Ця акція вже неодноразово відбувалась в нашому селі.Жителі Видраниці , учнівська молодь готують для воїнів пиріжки , вареники , зносять різні консервації до місцевої школи , храму та сільської ради.Не тільки продукти відправляють на схід , а також теплий одяг , вітальні листи та малюнки молодших школярів , дитячого садка. Допомога місцевих підприємців також відіграє велике значення.Волонтерами у нвданні такої допомоги є односельці Дейнека Вадим Миколайович , Заліпа Сергій Адамович та інші.Зокрема Вадим Миколайович більше пяти разів був з такою місією в зоні АТО.
     В сільській бібліотеці була організована книжкова виставка "Благодійність та меценатство".На виставці були представлені фотографії учасників АТО та волонтерів.
    «Благодійність - це місто , в будівництво якого кожна людська істота вносить свій камінь» - Ральф Емерсон Уолдо

"Письменник яскравого таланту"

           26 липня до 135-річчя від дня народження В.Винниченка у приміщенні Видраницької сільсь-кої бібліотеки-філії органі-зовано книжкову виставку «Подорож за творами Винниченка» для широ-кого загалу користувачів. На вис-тавці представлено літературу про життєвий і творчий шлях письменника та його твори: «Сонячна машина», «Записки Кирпатого Мефістофеля», збірки драм та збірки вибраних творів.Користувачі книгозбірні мають можливість   ознайомитися з творчістю українського письменника, публіциста, драматурга та громадського діяча.У світовій літературі мало знайдеться імен - рівновеликих в історії народу і культури. Винниченко - один з них. З дитинства ріс в оточені любовью батьків. Вони щедро наді-лили сина рідкісним талантом відчувати і творити красу ; заклали в його душу любов до України, що давала  митцеві силу вистояти прямо і гідно, не згинаючи колін, коли вистояти було майже не можливо.

Калинова сопілка сучасності

    Літературно-поетична година 

«Вірші  народжені почуттями» до 55-річчя з дня народження О.Забужко зібрала в сільській книгозбірні всіх бажаючих познайомитись з творчістю сучасної письменниці. Захід проходив в межах літературно-мистецького клубу "Пролісок",що працює при игозбірні.

      Оксана Забужко — наша сучасниця, відома українська письменниця. Її твори (лірика, оповідання, есе, повісті, романи) вже встигли завоюва-ти любов читачів і визнання критиків в Україні та за кордоном. Вона — учасниця всіх можливих форумів, слухань і консультацій. В одному з періодичних видань висловила думку: “Безкнижна нація — бомба, закладена під майбутнє. Чому в нас є письменники, але немає літератури як суспільної реальності? Чому українську книжку важко знайти на полицях книгарень? А там, де ці книжки все ж таки є, вони аж ніяк не користуються шаленим попитом? Чого конкретно нам бракує: державної підтримки, ринкових механізмів чи, може, як іноді кажуть, “треба краще писати”. Письменниця Забужко існує всупереч нашій радоксальній реальності. Її видають чималими тиражами, перевидають, перекладають за кордоном. Її поважають чи сприймають як одіозну особистість. Захоплено читають або, не обов'язково читаючи, оголошують вдало розкрученим брендом. Із нетерпінням чекають нових речей чи в'їдливо закидають письменниці тривалу паузу і перехід на “громадську роботу”. Втім Оксана Забужко може собі це дозволити. І не лише це: “Я пишу насамперед для того, щоб отримати успіх у себе, бути самій задоволеною результатом, а це ой як нелегко, бо в мене до себе вимоги гіпервисокі. Бо що таке, власне, успіх? Це коли людина читає твою книжку як таку, що має безпосередній особистий стосунок до її життя. І не треба вигадувати якихось трюків, треба просто бути максимально чесним.” Найглибші таємниці жіночої душі у виконанні кращого майстра психологічної прози — Оксани Забужко. Вона говорить за речі, про які досі в українському мистецтві не говорилося, так відверто, в таких подробицях, що дух захоплює, падають всі завіси, і солодко, і страшно стає...Візьмемо для прикладу збірку малої прози різних років “Сестро, сестро".

Хай сонцю і квітам всміхаються діти!

      Щороку 1 червня, в перший день літа, відзначається Міжнародний день захисту дітей - прекрасне свято радості та одвічної надії. Адже саме в дітях, ми хочемо бачити здійснення своїх мрій і сподівань. Прагнемо, щоб вони росли здоровими та радісними, прославляли свої родини і рідний край.Дитинство - це чудова пора сподівань на прекрасне життя та здійснення мрій. В Видраниці школярі середніх класів 2 червня висловили своє палке бажання жити в мирі злагоді обєднавшись у флешмобі "Хай сонцю і квітам всміхаються діти".

   Щоб мирне небо на усій землі

    Єднало всіх дітей, по всьому світі

    І хай літають завжди журавлі,

    І колоски видзвонюють налиті

    Захист дитинства у цілому світі

    Це місія честі, любові, добра.

    Заради майбутнього треба нам жити

    Прекрасне і вічне нехай не вмера!