"Літа на зиму повернули"

. Для жінки немає вікових перепон ,

   Все життя вона , як дорогоцінний скарб.

   Розумна , витончена , вічно молода .

   В очах її одна лиш доброта.

  Такими словами розпочали ведучі свята Галина Аврамук та Людмила Юзепчук.

Саме такою є наша колега , Тетяна Трохимівна Козел , яка вирішила залишити свою незмінну посаду секретаря сільської ради і піти на заслужений відпочинок. Все життя вона , немов «білка в колесі» - робота . дім , родина , знову робота. І часу вільного зовсім на відпочинок не було – завжди в справах , турботах. Її наполеглива і самовіддана праця , високий професіоналізм і компетентність , відповідальність та активна громадська позиція є гідним внеском у розбудову нашого села. Народилась Тетяна Трохимівна 29 січня 1957 року в селі Замшани де і навчалась в школі. Згодом закінчила Луцький Державний педінститут. Після закінчення працювала вчителем ,  потім в садочку. А з 30 червня 1987 року – секретарем Видраницької сільської ради. 28 років – служіння людям. Адже саме жителі нашого села , на кожних виборах до місцевих рад , віддавали свої голоси і обирали її депутатом сільської ради.

  З щирими словами вітання зверталися  сільський голова  В.А.Лахтюк, з напутніми  словами звертались настоятель Храму Косми і Деміана отць Петро, найбільше років пліч о пліч працював з Тетяною Трохимівною , як керівник і наставник-Заліпа А.О., директор школи Авдіюк В.В.

  Складно працювати з людьми . Але Тетяна Трохимівна , вміла вислухати кожну людину , порадити , допомогти у вирішенні тої чи іншої проблеми. А скільком молодим парам вона просила простелити весільний рушник , скільки сердець  поєднала , зареєструвавши шлюб. І кожна сім'я , кожна родина це буде завжди пам’ятати.

   Сім’я – що значить це , те кожен знає ,

   Хто зріс в сім'ї і хто сім'ю сам має.

   І хоч як не приховуй , не таї :

   Залежить наше щастя від сім'ї.

Як і в кожній родині , так і в сім'ї Тетяни Трохимівни , всякого було на життєвій ниві. Але вона належним чином , з гордо піднятою головою долала всі труднощі. Разом з чоловіком - посадила сад , збудувала дім , виростила і виховала прекрасних дітей , дала їм добру освіту , одружила , діждалась внуків , які від її , в свою чергу ,чекають завжди уваги , тепла і ласки.

  Радість , вдячність та гарні побажання – ось ключові слова святкової

зустрічі. В залі зібрались  колишні колеги , а теперішні – друзі.

  Душевну пісню вам даруємо

  На радість , щастя і тепло.

  Щоб на душі і срібно й чисто

  Від тої пісні вам було.

 Музичні вітання дарували завідуюча клубом Галина Аврамук та постійна учасниця художньої самодіяльності Галина Лук'янчук. 

   Нехай душа у Вас ніколи не старіє ,

   На білій скатертині буде хліб і сіль ,

   Своїм теплом Вас завжди сонце гріє ,

   Й слова подяки линуть  звідусіль.

   Ця урочиста мить – не година прощання ,

   А многоліття й здоров'я бажання.

   Ми говоримо Вам : «Допобачення»

   Та не кажемо Вам : «Прощавай".