Cеред осінньо-зимових свят найбільшою поетичністю і
неповторністю виділяється свято Андрія. Воно вважається парубоцьким
святом, поза-як дівчата відзначають свою покровительку Катерину. Це є
продовженням молодіжних вечорниць, де хлопці і дівчата обирали своїх
суджених. До прийняття християнства свято називали Калиною. Пізніше
християнство замінило назву на ім’я святого апостола Андрія
Первозванного, який проповідував Боже вчення в Царгороді. Один з
літописів розповідає, що апостол прийшов до Корсуня, потім спустився до
Дніпрового гирла й поплив угору. Вдосвіта його човен начебто прибило до
підніжжя гір. Андрій Первозванний вийшов на берег і мовив до своїх
учнів:
Чи бачите і гори? На них засяє ласка Божа, і буде великий город, і Бог збудує багато церков!
Після цього Андрій вийшов на Київські гори, поблагословив їх і поставив великий хрест. Таким чином, апостол приніс християнську віру в Київ.